Блог

20 мая 2016 в интернет-издании "Главком" вышла публикация "На компьютеризации государства украдено более 100 000 000. Под подозрением - высшие должностные лица", в которой компании Softline IT и IQusion фактически обвиняют в участии в хищении госсредств, выделенных на информатизацию. В связи с чем было открыто несколько фактовых (то есть, не против кого-то, а просто по факту перечисления средств) уголовных производств. Именно эти производства и были перечислены в материале.

Пресс-служба SOFTLINE IT оперативно связалась с журналистами портала для того, чтобы предоставить свои комментарии по этому поводу. И хотя переговоры затянулись почти на 1,5 месяца, журналисты "Главком" убедились в безосновательности претензий к компаниям SOFTLINE IT и IQusion, а также в том, что они являются частью "наездов" на ИТ-рынок со стороны правоохранительных органов. В результате в начале июля 2016 СМИ исправила свой начальный (обвинительный) текст, добавив наши комментарии по этому поводу (см. далее).

Причины преследований - шантаж и коррупция со стороны "правоохранителей"

Ассоциация "IT Ukraine", одним из основателей которой является SOFTLINE IT (сегодня в нее входят около 50 компаний отрасли ), подсчитала, что в течение 2015 состоялось 20 атак, в которых принимали участие около 500 силовиков.

К требованиям ассоциации "IT Ukraine" прекратить давление на ИТ-компании, присоединилась также Украинская ассоциация венчурного капитала и прямых инвестиций (UVCA), выпустив свой релиз по этому поводу. Цитируем: "Своими некомпетентными действиями власть продолжает просто пугать бизнес и инвесторов, несмотря на постоянные протесты бизнеса. Нет никакого смысла говорить, что Украина будет привлекать инвесторов, если они постоянно читают в украинских новостях об очередных наездах, где ищут IP-адреса в карманах сотрудников. Пора прекратить феодально-силовые методы и переходить к европейским ценностям".

Атаки на ІТ-галузь у 2015 році

Недавно по поводу давления на ИТ-компании свое слово сказал и президент Украины Петро Порошенко:

Ті повідомлення в ЗМІ, які ми мали щодо обшуків, «наїздів» на ІТ-компанії, не приносять користі ані державі, ані іміджу України в світі, ані наведенню справедливості. Може, і є проблеми з тим, що хтось використовує не за призначенням пільги та підтримку, яку держава надає ІТ-індустрії, але боротися з цим точно треба не через обшуки у відомих ІТ-компаніях

— Петро Порошенко, президент України

nfyo1О причинах, по которым в Украине преследуют ИТ-бизнес, лучше всего высказался заместитель Минэкономразвития Макс Нефьодов. По его словам, очень часто обыски используются для шантажа. То есть, здесь есть элемент коррупции и элемент непрофессионализма со стороны проверяющих.

Компания SOFTLINE IT и компания IQusion также вошли в число жертв украинских «силовиков». Благодаря сильной юридической службе и усилиям ИТ-сообщества, компании продолжают выполнять обязательства перед клиентами вовремя и в полном объеме, несмотря на этот негативный фактор.

В данный момент на базе ассоциации "IT Ukraine" продолжаются переговоры с налоговой милицией, руководством МВД и СБУ с целью прекратить безосновательные фактовые дела по ст. 176 Нарушение авторских и смежных прав (логика силовиков — если компания занимается разработкой софта, то софт у нее незаконный), ст. 361 Хакинг (а попробуй докажи, что компания разрабатывает софт, который не вредит компьютерам), ст. 212 Уклонение от уплаты налогов (все ИТ-специалисты, работающие как предприниматели, является злоумышленниками) и др. Для тех компании, выполняющие государственные заказы, есть "свои статьи". Например, ст.191 Розстрата (а попробуй докажи, что твой софт стоит дороже чем банка краски). Важное уточнение - по всем производствами (включая те, где фигурируют SOFTLINE IT и IQusion) не подозреваемых. Однако сам факт открытия производства позволяет следователям "кошмарить" бизнес, намекая на возможность избавиться давления, если дать взятку.

Компании SOFTLINE IT и IQusion однако, не уходят от ответа на обвинения, даже в том случае, если они нелогичные. И предоставили СМИ подробную информацию по каждому факту, о которых идет речь в журналистском материале.

Комментарии относительно производств, о которых идет речь в статье "На комп’ютеризації держави вкрадено понад 100 мільйонів..." (укр. мовою)

Претензія 1

Справа Лукаш

Генпрокуратура відкрила нову справу проти Олени Лукаш. Колишнього міністра юстиції звинувачують в «організації схеми розкрадання» в особливо великих розмірах при створенні Єдиних та державних реєстрів України «через низку підконтрольних їй підприємств». Ідеться про закупівлі держпідприємства «Інформаційний центр» Мін'юсту в 2013 – 2014 роках. Загальна сума викрадених коштів не уточнюється, але в числі підприємств, які фігурують у справі про розкрадання, опинилися одні з найбільших постачальників програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання для держави - «Софтлайн ІТ» та «Айкюжн»

Коментар

Наші компанії є лише розробниками інформаційних систем, а не фігурантами розслідування. Як відомо, восени 2013 року в країні стався правовий колапс. Доступ до Єдиних та державних реєстрів ДП «Держінформ'юст» було заблоковано через конфлікт, що виник із розробниками. Сотні тисяч людей не могли оформити угоди, заповіти і навіть поховати родичів. Технічні фахівці приватних компаній, залучені СБУ та Мін'юстом, лише через декілька днів змогли розблокувати доступ. Але проблема була вирішена лише частково: в подальшому реєстри необхідно було підтримувати, модернізувати і адмініструвати. Так як софт належав не державі, а приватним організаціям (з якими власне і виник конфлікт, що призвів до блокування реєстрів), було прийнято політичне рішення написати програмне забезпечення заново та передати у державну власність. Серед компаній, які надали необхідний софт та послуги, були у тому числі компанії SOFTLINE та IQUSION. В даний момент реєстри функціонують, передані у власність державі, а необхідність виплати роялті (десятки мільйонів гривень) відпала. Як це питання стосується Олени Лукаш, нам не зрозуміло. Даний проект є збитковим для компаній SOFTLINE IT та IQusion — фактично компанії подарували державній структурі мільйони гривень.

Претензія 2

Справа про офшори

Значну частину отриманих від держави коштів під виглядом закупівлі програмного забезпечення «Айкюжн» та «БМС Консалтинг» вивели на рахунки кіпрських фірм, підконтрольних їхнім власникам – «Перпл стоун інвестменс ЛТД» та «Сорочан Холдінгз Лімітед». Більша частина коштів поїхала «відпочивати» на Кіпр через фірми-«метелики», що не мали штату, обладнання, дозвільних документів.

Коментар

Компанія «Айкюжн» не має жодного відношення до контрактів державних структур із «БМС Консалтинг». Власником компанії є «Сорочан Холдінгз Лімітед». Ми були змушені структурувати бізнес саме таким чином для того, щоб користуватися перевагами англійського права, що є ключовим параметром для залучення іноземних інвестицій. Однак ТОВ «Айкюжн» та SOFTLINE IT не перераховували до інших юрисдикцій жодної копійчини. Приховати фінансові операції від казначейської служби неможливо, незважаючи на припущення "силовиків", а для виведення коштів до інших юрисдикцій потрібна складна процедура отримання дозвільної документації.

«Перпл стоун інвестменс ЛТД» не є власником/співвласником компаній SOFTLINE і IQUSION. Ключовими інвесторами залишаються ті самі міжнародні фонди з американським капіталом, що і у ЗАТ «Софтлайн».

Обидві компанії (SOFTLINE і IQUSION) є правонаступниками ЗАТ «Софтлайн» на програмні розробки, про що написано на їх сайтах (і це є конкурентною перевагою). Так як у ЗАТ «Софтлайн» було більш ніж 500 розробок (з 1995 року), то частина з них при розділі бізнесу акціонерами товариства дісталася SOFTLINE, а частина — IQUSION. Компанії взаємодіють одна з одною при виконанні складних проектів, що є стандартною практикою в софтверній індустрії. Будь-яка більш-менш складна інформаційно-аналітична система є результатом об'єднання зусиль кількох компаній та використання кількох технологій.

Також поширеною практикою для зручності клієнтів є створення єдиного центру обслуговування: фахівці з продажу та супроводу розміщуються в одній будівлі. Тому факт наявності центру обслуговування за однією адресою, як і єдиний контакт-центр, є не злочином, а стандартним бізнес-рішенням, що дозволяє економити на необов'язкових затратах (тих, що не пов'язані прямо із розробкою софту).

Претензія 3

Справа про 100 млн.

Правоохоронні органи розслідують масштабні розкрадання державних коштів, що були виділені на закупівлю програмного забезпечення, а також створення держреєстрів. Лише Фонд соцстраху від непрацездатності та Держслужба зайнятості втратили понад 100 млн гривень. Велику частину коштів було розкрадено вже після Майдану.

Коментар

«Айкюжн» щорічно отримувала в рамках контракту за надані послуги близько 3 млн. гривень. В цю суму входять і послуги з підтримки ІТ-систем, і послуги з їх модернізації. Обсяг робіт та сума контракту не є чимось особливим у ІТ-бізнесі, враховуючи те, що зарплата ІТ-спеціаліста становить від 25 тис. грн./місяць. Ми не можемо прокоментувати вказану суму у 100 млн. грн. Скоріш за все, до неї входять і затрати на софт, і затрати на обладнання за декілька років, перераховані декільком компаніям.

Аргументи про те, що Фонд соцстраху перебуває в стадії ліквідації, але продовжує замовляти софт — і зовсім дивні. Функції, які він виконує, залишаться, незалежно від того, як буде називатися структура, якій буде доручено виконання цих завдань. Всі інформаційно-аналітичні системи, відповідно, будуть продовжувати працювати. У суспільстві багато говорять про необхідність впровадження електронних сервісів, про верифікацію одержувачів допомоги.

Претензія 4

Справа судді Чернушенка

Окрема історія – як державні чиновники використовують програмне забезпечення, на яке витрачено сотні мільйонів гривень із держбюджету. Її гарно ілюструє кримінальна справа проти голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, матеріали якої викладені в судовому реєстрі. Відповідно до цих матеріалів, ще в середині нульових голова столичного апеляційного суду відмовився від розробленої Державною судовою адміністрацією (ДСА) програми «Автоматизованої системи документообігу суду» та «з метою контролю за розподілом справ у суді» замовив розробку власного програмного забезпечення у компанії ЗАТ «Софтлайн». ДСА відмовилась оплачувати цю послугу, проте для забезпечення функціонування системи та можливості здійснювати розподіл справ на підконтрольних суддів, Чернушенко домовився із судовою адміністрацією про призначення кількох працівників «Софтлайну» на посади в ДП «Судовий будівельно-експертний центр» (належить до сфери управління ДСА). Своєю чергою, керівництво Апеляційного суду Києва гарантувало цим працівникам додаткову оплату з власних коштів за підконтрольне обслуговування вказаної системи. У подальшому заступники Чернушенка, як свідчать матеріали кримінальної справи, розподіляли потрібні справи на потрібних суддів за допомогою втручання в роботу системи колишніх співробітників «Софтлайну». Кілька фактів таких маніпуляцій, що відбувались протягом 2014–2015 років, прокуратура Чернігівської області вже встановила.

Коментар

Компанія SOFTLINE IT допомагає слідству у відкритті цієї справи. В цій ситуація вона є жертвою шахрайських дій судді Чернушенка. Ми і не закінчили розробку програмного забезпечення, і не отримали кошти за перший етап робіт, і втратили співробітників (суддя переманив їх на іншу "роботу" і це був їх власний вибір). Натомість отримали іміджеві втрати.

Цей випадок є унікальним та єдиним за всю історію компанії фактом зловживань з боку співробітників (хоча їх провина досі не доказана), так як працівники, що працюють на важливих державних проектах, обов’язково проходять процедуру спецперевірки.

Ще 24 червня 2015 року компанія SOFTLINE IT розповсюдила прес-реліз, в якому запропонувала державі допомогу в розслідуванні злочину про втручання в ІТ-систему Апеляційного суду м. Києва (http://b2blogger.com/pressroom/195393.html). Цей реліз опублікували всі провідні інформагентства України (наприклад, УНІАН). Спеціалізовані ж юридичні ЗМІ за допомогою фахівців SOFTLINE IT підготували компетентні детальні матеріали про те, що саме сталося (наприклад, «Судово-юридична газета» — http://sud.ua/newspaper/2015/06/30/78254-diri-v-sisteme).

Цитуємо важливий фрагмент із статті:

Розроблене компанією Softline рішення було захищене, як і будь-який програмний продукт. Але мова йде про захист від стороннього втручання.

«Грубо кажучи, якщо б суд захопили терористи або в будівлю проникли хакери, вони не змогли б отримати доступ до інформаційної системи. А якщо мова йде про втручання в роботу системи з відома і за допомогою співробітників суду, то змінити її можливо. Хоча на це потрібно кілька місяців щоденної роботи. Фактично це доробка програмного продукту. При наявності доступу можна декомпілювати і піратським методом внести зміни в будь-яку програму в світі. Але якби було впроваджено КСЗІ, втручання можна було б виявити на ранній стадії й вжити заходів», — пояснили «Судово-юридичній газеті» представники Softline.

Контакты

г. Киев, проспект Палладина 44, 4 пов. правое крыло

+38 044 222 60 60

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.