12 листопада 2024 року консорціум Intecracy Group провів Intecracy Customer Workshop у змішаному форматі. Захід провела компанія ТОВ «Айкюжн ІТ» (IQusion), учасник Intecracy Group. У центрі програми був алгоритм поетапної модернізації успадкованих інформаційних систем організації без зупинки критично важливих операцій.
Спікерами виступили Антон Марреро та Сергій Балашук. Вони розглянули практичні питання оновлення застарілого програмного забезпечення й інфраструктурних компонентів, зокрема ситуації, коли бізнес не може дозволити собі тривалий простій або ризик втрати даних.
Модернізація як архітектурне завдання
Для організацій зі складною ІТ-інфраструктурою legacy-системи часто залишаються водночас і опорою операційної діяльності, і джерелом технологічного боргу. На воркшопі акцент зробили на тому, що оновлення таких систем не зводиться до переписування коду. Воно потребує оцінки архітектури, розуміння залежностей між модулями та планування інтеграцій, які дадуть змогу зберегти безперервність сервісів.
Спікери протиставили цьому підходу сценарій «великого вибуху», коли стара платформа вимикається, а нова запускається одномоментно. Такий варіант несе ризики для даних, процесів і користувацьких сценаріїв, тому в сучасних умовах перевага надається еволюційній модернізації.
Поетапна заміна компонентів
Запропонована логіка оновлення передбачає поступове виведення старих модулів з експлуатації та заміну їх новими сервісами. Окремі функції ізолюються, для них створюються сучасні API, а трафік переводиться на оновлені компоненти контрольовано й поетапно.
Важливу роль у такій моделі відіграють інтеграційні шини, шлюзи та інші «перехідні мости». Вони дозволяють старим і новим частинам системи працювати паралельно та обмінюватися даними в реальному часі.
«Найбільша помилка при роботі з legacy-системами — це спроба переписати все з нуля без урахування поточних процесів... успішна модернізація базується на створенні гібридної архітектури», — зазначив Антон Марреро.
Аудит, тестування та контроль впровадження
З погляду архітектурних аудитів і подальшого впровадження модернізація потребує повної інвентаризації поточних процесів. Оскільки документація до успадкованих систем часто неповна або застаріла, інженерам доводиться використовувати реверс-інжиніринг, щоб відновити логіку роботи критичних функцій.
Окремо на заході йшлося про автоматизацію тестування. Паралельні потоки обробки даних дають змогу порівнювати результати старої та нової систем у реальному часі. Якщо з’являються розбіжності, трафік може бути повернений на стабільну версію, що зменшує ризики для клієнтів і внутрішніх користувачів.
Безперервність даних і процесів
Одним із найскладніших етапів спікери назвали міграцію та синхронізацію баз даних. Успадковані рішення нерідко мають монолітні структури зберігання, тому під час переходу потрібні двостороння синхронізація, схеми трансформації даних і черги повідомлень для гарантованої доставки транзакцій.
«Безперервність операцій — це головний критерій оцінки якості нашої роботи... Кожен крок має бути прорахований», — підкреслив Сергій Балашук.
Підсумковий висновок воркшопу: модернізація інформаційних систем організації є не разовою заміною технологій, а керованим процесом зменшення технологічного боргу та підготовки інфраструктури до подальшої трансформації. Матеріал підготовлено за публікацією Intecracy Group про 1.
