Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, а також Адміністрація вчора провели круглий стіл за участю представників Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, МВС, Митної служби, ЦВК та інших структур. На цьому заході «інформатизатори» оголосили про те, що мають намір уніфікувати всі наявні бази даних як юридичних, так і фізичних осіб таким чином, щоб вони функціонували як єдина система.
За інформацією посадовців, нині в Україні існує близько 40 держреєстрів, але обмін даними між ними практично не здійснюється. У результаті держава витрачає багато коштів і трудових ресурсів на обробку тих самих даних різними відомствами. А люди стоять у величезних чергах і заповнюють анкети різних структур, які, по суті, збирають ті самі дані. Так, наприклад, лише одна ЦВК на постійній основі залучає близько 2,5 тисячі працівників, які вносять у систему та обробляють дані.
Член НКРЗІ Ігор Сиротенко припускає, що вдасться перерозподілити державні кошти, призначені для інформатизації, таким чином, щоб їх вистачило ще й на створення єдиної інформаційно-комунікаційної платформи. До слова, цього року на закупівлю послуг і засобів інформатизації бюджетом передбачено понад 1 млрд грн.
За словами Сиротенка, уніфікація реєстрів слугуватиме основою для нових прогнозних моделей розвитку держави. Іншими словами, в ідеалі держоргани зможуть не лише обмінюватися між собою зібраною інформацією, а й отримувати аналітичні розрахунки процесів, які відбуваються в країні. Тобто в розпорядженні держави з'явиться така собі глобальна обчислювальна машина, в яку можна вносити вхідні дані й отримувати аналіз ситуації. Таким чином можна обчислювати, наприклад, ідеальний пенсійний вік (як для самих громадян, так і для бюджету країни).
Українські ІТ-компанії, які свого часу ці самі реєстри створювали і тепер постійно їх доопрацьовують, заявили про готовність ризикнути власними грошима заради створення єдиного реєстру. Зокрема, голова наглядової ради «Октави» (контролює «Інком») Олександр Кардаков заявив, що силами 3–4 ІТ-компаній можна уніфікувати всі системи, якщо на те буде воля держорганів. Його підтримав і президент компанії «Софтлайн» Антон Марреро. За підрахунками Кардакова, на початок проєкту знадобиться кілька сотень тисяч доларів.
Бізнесмени зазначають, що в проєкті їх насамперед цікавить можливість надання додаткових платних інформаційних і довідкових послуг як населенню, так і бізнесу.
Кардаков навів як приклад Прибалтику, де на базі єдиної системи даних «Електронного уряду» населенню надається понад тисячу послуг. А в нас, за його словами, держава не може реалізувати масу нових сервісів через неможливість «зістикувати реєстри». Фахівці також наводять приклад Естонії, де в єдину систему об'єднано понад сто різних баз даних. І протягом кількох хвилин можна заповнити через інтернет податкову декларацію. Точніше, просто поставити позначку, оскільки всі дані про доходи надходять автоматично, і документ треба лише уточнити.
З огляду на досвід інших країн, на основі інформації з усіх реєстрів в Україні буде створено єдиний урядовий портал, готовий до приймання онлайн-платежів. Як правило, лише частина державних послуг надається за гроші. Наприклад, згідно з проєктом білоруського «Електронного уряду», який буде створено 2015 року, це будуть сервіси Державного комітету з майна — 8 різних е-довідок, пов'язаних із нерухомістю, землею та посвідченням різних прав на такі об'єкти.
Поки що більшість держорганів ставиться до ідеї регулятора у сфері інформатизації дуже насторожено. Зливати свої дані в спільний котел вони не хочуть. Представники ІТ-компаній пояснюють це почасти тим, що низка відомств веде реєстри дуже «неохайно». Для того щоб переконати всі держоргани в необхідності уніфікації обробки даних, знадобляться зміни до законів України. Нині проєкти документів готуються для подання до Верховної Ради.
Джерело: SiteUa