Чому традиційні підходи до захисту мережі більше не є достатніми для критичних систем?
Український бізнес функціонує в умовах безпрецедентного зростання кіберзагроз. За даними CERT-UA, у 2023 році було зареєстровано 2530 кіберінцидентів [2]. Атаки стають цілеспрямованішими, вражаючи органи влади, сектор оборони, енергетику та комерційні організації. Серед найпоширеніших загроз – розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, фішинг та компрометація облікових записів.
Традиційний периметровий захист, що зосереджується на створенні міцних зовнішніх бар'єрів, виявляється недостатнім, коли зловмисники проникають всередину мережі. Після успішного проникнення атакуючі використовують техніки горизонтального переміщення (lateral movement) для поширення по мережі від початкової точки входу до своєї основної цілі. Це дозволяє їм отримати доступ до критично важливих даних та систем, завдаючи значних збитків. Сегментація мережі є ключовим інструментом для запобігання такому поширенню загроз, обмежуючи «радіус ураження» у разі успішної атаки.
Критичні бізнес-системи: що саме потрібно захищати?
Критичні бізнес-системи — це серце будь-якого підприємства, що забезпечує його безперервну роботу та зберігає найцінніші активи. До них відносяться системи планування ресурсів підприємства (ERP), фінансові системи, системи управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM), промислові системи управління (АСУ ТП/SCADA) та інші інформаційно-комунікаційні системи, що обробляють державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом. Компрометація цих систем може призвести до катастрофічних наслідків: від фінансових втрат та витоку конфіденційних даних до зупинки операційної діяльності та значних репутаційних збитків. Наприклад, кібератака на «Київстар» у грудні 2023 року, за попередніми оцінками, завдала збитків у розмірі близько 3,6 млрд гривень [1]. Захист цих систем вимагає особливої уваги до доступності, цілісності та конфіденційності даних.
Регуляторні вимоги в Україні: НБУ та Держспецзв'язок як драйвери сегментації
В Україні регуляторні органи активно посилюють вимоги до кібербезпеки, що робить сегментацію мережі не просто бажаною, а обов'язковою для багатьох підприємств. Національний банк України (НБУ) розробив вимоги до функціонування системи кіберзахисту в банківській системі (Постанова Правління НБУ № 178 від 12 серпня 2022 року [3]) та для небанківських фінансових установ (Постанова Правління НБУ № 179 від 12 серпня 2022 року [4]). Ці документи визначають основні засади організації кіберзахисту, принципи інформаційного обміну та вимоги щодо заходів із забезпечення кіберзахисту об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також запроваджують ризик-орієнтований підхід до інформаційної безпеки та кібербезпеки. Сегментація мережі допомагає фінансовим установам відповідати цим вимогам, ізолюючи критичні системи та дані.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) є основним суб'єктом національної системи кібербезпеки. Вона встановлює вимоги до захисту інформації, особливо для об'єктів критичної інформаційної інфраструктури (ОКІІ) та постачальників, що працюють з держсектором. Відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» [5], державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом мають оброблятися в авторизованих системах безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки. Сегментація мережі є ключовим заходом для побудови таких захищених систем та отримання атестатів відповідності комплексних систем захисту інформації (КСЗІ).
Архітектурні підходи до сегментації корпоративної мережі
Вибір підходу до сегментації залежить від розміру організації, її потреб у безпеці та наявних ресурсів. Розглянемо основні архітектурні підходи:
- VLAN-сегментація (Virtual Local Area Networks): Це традиційний підхід, що розділяє мережу на логічні сегменти за допомогою комутаторів. VLAN є економічно ефективним і відносно простим у впровадженні для базового поділу мережі, наприклад, за відділами. Однак він має обмеження в точності та може бути вразливим у спільних зонах, що робить його менш ефективним для захисту критичних систем від горизонтального переміщення загроз.
- Зони міжмережевих екранів (Firewall Zones): Цей підхід передбачає використання фізичних або віртуальних міжмережевих екранів (брандмауерів) для створення ізольованих зон безпеки. Міжмережевий екран контролює та фільтрує трафік між цими зонами відповідно до заданих правил, забезпечуючи захист від несанкціонованого доступу та шкідливого програмного забезпечення. Це забезпечує кращий контроль, ніж лише VLAN, але все ще може бути недостатньо гранульованим для захисту окремих критичних додатків.
- Мікросегментація: Цей сучасний підхід використовує програмно-визначені політики для створення ізольованих сегментів на детальному рівні, наприклад, між окремими віртуальними машинами, контейнерами або робочими навантаженнями. Мікросегментація значно зменшує поверхню атаки, забезпечує контроль трафіку «схід-захід» (всередині центру обробки даних) та ефективно запобігає горизонтальному переміщенню загроз. Вона дозволяє застосовувати вузькоспецифічні політики безпеки для окремих програм і служб, обмежуючи взаємодію лише до необхідного мінімуму.
- Програмно-визначена сегментація (SDN/SDP): Програмно-визначені мережі (SDN) відокремлюють площину управління від площини даних, дозволяючи централізовано керувати мережевими пристроями за допомогою програмних додатків. Це забезпечує підвищену гнучкість, масштабованість та безпеку. Програмно-визначений периметр (SDP) є одним з варіантів реалізації SDN, що створює динамічні, індивідуальні мережеві сегменти для кожного користувача або пристрою, що підключається, забезпечуючи доступ лише до необхідних ресурсів. Така архітектура є основою для реалізації мікросегментації та принципів Zero Trust.
Порівняння підходів до сегментації мережі
| Підхід до сегментації | Складність впровадження | Необхідні інвестиції | Переваги безпеки | Придатність для критичних систем | Масштабованість для різних розмірів організацій | Оцінка ROI | Рекомендації для сценаріїв |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| VLAN-сегментація | Низька-Середня | Низькі-Середні (існуюче обладнання) | Базове розділення мережі, обмеження широкомовного трафіку | Обмежена (недостатня гранульованість) | Середня (зростає складність управління з розширенням) | Низький прямий ROI, але зменшує ризики базових атак. | Для малого бізнесу або базового поділу відділів з обмеженим бюджетом. |
| Зони міжмережевих екранів | Середня | Середні (апаратні/віртуальні фаєрволи) | Контроль трафіку між зонами, фільтрація за правилами | Середня (залежить від гранульованості зон) | Середня-Висока | Середній ROI, покращує захист між функціональними блоками. | Для середнього бізнесу або ізоляції великих функціональних блоків, де потрібен чіткий контроль між зонами. |
| Мікросегментація | Висока | Високі (спеціалізоване ПЗ, інтеграція) | Значне зменшення поверхні атаки, запобігання горизонтальному переміщенню, гранульовані політики | Висока (ідеально для захисту окремих додатків та робочих навантажень) | Висока (особливо в хмарних та віртуалізованих середовищах) | Високий ROI через значне зниження ризиків та наслідків інцидентів. | Для підприємств з високими вимогами до безпеки критичних систем, що працюють у віртуалізованих або хмарних середовищах. |
| Програмно-визначена сегментація (SDN/SDP) | Висока | Високі (SDN-контролери, спеціалізоване ПЗ) | Централізоване управління, динамічні політики, гнучкість, основа для мікросегментації та Zero Trust | Висока (забезпечує адаптивний та комплексний захист) | Дуже висока (ідеально для великих та динамічних інфраструктур) | Дуже високий ROI, забезпечує довгострокову гнучкість та відповідність Zero Trust. | Для великих підприємств та організацій з динамічною інфраструктурою, що прагнуть реалізувати архітектуру Zero Trust. |
Виклики впровадження: як подолати складність та оптимізувати витрати
Впровадження гранульованої сегментації мережі, особливо мікросегментації або програмно-визначених підходів, може бути складним і вимагати значних інвестицій. Основні виклики включають: складність управління численними політиками доступу, потенційний вплив на продуктивність мережі та значні початкові витрати.
Для подолання цих викликів необхідний стратегічний підхід. Почніть з ретельного планування та поетапного впровадження, зосереджуючись спочатку на найбільш критичних бізнес-системах. Розробіть чіткі політики доступу на основі принципу найменших привілеїв, що дозволить системам взаємодіяти лише в межах необхідності. Використовуйте інструменти автоматизації для управління політиками та моніторингу мережевої активності, що спростить адміністрування та допоможе виявити аномалії. Оцінка впливу на продуктивність має проводитися на етапі проєктування та тестування, щоб забезпечити оптимальну конфігурацію. Хоча розрахунок рентабельності інвестицій (ROI) у сегментацію може бути складним, оскільки він включає не лише прямі фінансові вигоди, а й зменшення ризиків, підвищення стійкості до атак та відповідність регуляторним вимогам, для його оцінки можна використовувати спеціалізовані фреймворки, наприклад, NIST Cybersecurity Framework або ISO 27001. Сегментація сприяє зниженню наслідків кіберінцидентів та полегшує їх розслідування.
Сегментація як основа стратегії Zero Trust
Сегментація мережі є фундаментальним компонентом архітектури Zero Trust («нульова довіра»). Принцип Zero Trust полягає в тому, що «нікому не довіряй, завжди перевіряй» (never trust, always verify), що означає, що жоден користувач або пристрій не вважається довіреним за замовчуванням, навіть якщо він знаходиться всередині мережевого периметра. Кожен запит на доступ має бути автентифікований та авторизований, а доступ надається лише до тих систем, які строго необхідні для виконання завдання (принцип найменших привілеїв).
Мікросегментація, зокрема, реалізує цей принцип, ізолюючи окремі робочі навантаження, програми та дані в невеликі, безпечні зони. Це запобігає горизонтальному переміщенню загроз, навіть якщо зловмисник проникає в один сегмент. Інтеграція сегментації з іншими елементами Zero Trust, такими як багатофакторна автентифікація (MFA) та управління ідентифікацією та доступом (IAM), створює багаторівневу архітектуру захисту, яка значно підвищує кіберстійкість підприємства та захищає критичні активи від витончених кібератак.
Джерела
Softline IT як системний інтегратор має експертизу у проєктуванні, впровадженні та супроводі комплексних рішень з кібербезпеки.
Softline IT допомагає планувати й впроваджувати рішення у сфері кібербезпеки: від аудиту поточного стану до узгодженого плану змін.
Використані джерела
- 01epravda.com.ua"Київстар" оцінив збитки від хакерської атаки у 3,6 мільярда гривень↗
- 02cert.gov.uaCERT-UA опублікував звіт про кібератаки у 2023 році↗
- 03zakon.rada.gov.uaПостанова Правління НБУ № 178 від 12 серпня 2022 року↗
- 04zakon.rada.gov.uaПостанова Правління НБУ № 179 від 12 серпня 2022 року↗
- 05zakon.rada.gov.uaЗакон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»↗
